Кодування даних. 8-А

Кодування — процес перетворення символів одного алфавіту на символи іншого.

Код—результат кодування.

Щоб розуміти одне одного, люди придумували назви пред­метів та явищ — слова. Зі слів за певними правилами ут­ворювалися речення. Так виникли мови спілкування. Одна й та сама інформація різними мовами звучить по-різному. Мову можна розуміти як спосіб кодування інформації. Розвідники для кодування інформації створювали свої мови — системи кодування, призначені для зберігання секретності і зменшення розміру повідомлень. Пригадайте оповідання Конан Дойля та його абетку «чоловічків, що танцюють».

Із давніх-давен люди користувалися шифрами. Найпростішими і найзручнішими є цифрові шифри. Наприклад, основними кольора­ми райдуги є червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий, їх можна пронумерувати в зазначеному порядку цифрами від 1 до 7.
Музичні твори записують за допомогою нот. Основними нотами музичного ряду є ноти до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. їх також можна про­нумерувати цифрами від 1 до 7.
Дні тижня нумерують тими самими цифрами.
Таким чином, різноманітна інформація — кольори, ноти та дні тижня — може бути подана єдиним способом — за допомогою цифр.
Для обробки комп’ютером будь-яка інформація подається у ви­гляді чисел, записаних за допомогою цифр.

Двійкові коди — спосіб подання інформації за допомогою двох символів — 0 і 1.

Цифри можна закодувати електричними сигналами, якими опе­рує комп’ютер. Для зручності технічної реалізації в комп’ютері вико­ристовуються сигнали двох рівнів. Один із них відповідає цифрі 1, другий — цифрі 0. Цифри 0 і 1 називаються двійковими. Вони є символами, з яких складається мова, що розуміє і використовує комп’ютер. Інформація, яку обробляє комп’ютер, кодується за допо­могою цієї мови.
Отже, будь-яка інформація в комп ‘ютері передається за допо­могою двійкових чисел.
Найменшою кількістю інформації є одне з двох можливих значень — 0 або 1. Така кількість інформації називається біт (bit скор. від англ. binary digit — двійкова цифра).
Біт — це кількість інформації, що необхідна для однозначного визначення однієї з двох рівноймовірних подій.
Вісімка бітів називається байтом (від англ. byte). Отже, 1 байт = 8 біт.

Призначення індивідуальних кодів текстовим символам закріплюється стандартами.
Стандарти кодування забезпечують можливість здійснювати обмін електронними текстовими документами між окремими особами, організаціями, країнами.
Першоосновою для всіх стандартів є ASCII — American Standard Code for Information Interchange (американський стандартний код для обміну інформацією).
Коди ASCII мають довжину 8 біт.
Довжина у 8 біт дозволяє утворити 256 різних кодів — від 00000000 до 11111111. Це дозволяє призначити індивідуальні коди великим і маленьким літерам латинського й українського алфавіту, розділовим знакам та цифрам, знакам математичних операцій і операцій порівняння, лапкам і дужкам тощо.

Кодування зображень

Кодування звуків

Кодування ведео

Демонстрація презентацій 26.09.2014

Молодці!