Шановні учні! Ці конспекти даються для того, щоб Ви могли ще раз прочитати, переглянути той матеріал уроку, який ми обговорювали на заняттях. Всі домашні завдання ми записуємо на уроці у щоденник або в зошит. Якщо ж учня не було на уроці, він може на сайті подивитися і взнати, що проходили ми на уроці і яке домашнє завдання.
З повагою
Тетяна Тадеївна 🙂
Ліцензування програмних продуктів
Вперше у світі комп’ютерну програму зареєстрували як об’єкт авторського права у листопаді 1961 р. в США. Але американці продовжували дослідження щодо доцільності застосування моделі авторського права до комп’ютерних програм, і лише у 1980 р. внесли відповідне доповнення до свого закону про авторське право.
Цікаво, що першим законом, який включив комп’ютерні програми до переліку об’єктів авторського права, у 1972 р. став Закон про охорону інтелектуальної власності, прийнятий у Філіппінах. У 1985 р. авторсько-правову охорону програм було встановлено у Франції, Німеччині, Японії, Великобританії; у 1987 р. – в Іспанії; а у 1988 р. – у Канаді. В Російській Федерації комп’ютерні програми стали охороняти на підставі спеціального Закону “Про правову охорону електронних обчислювальних машин і баз даних”, прийнятого у 1992 р.
В Україні комп’ютерна програма стала користуватись охороною з набранням чинності Законом України “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII (далі – Закон про авторські права). Причому ст. 5 цього закону визначала комп’ютерну програму як один з видів літературних письмових творів.
Види ліцензій на програмне забезпечення:
Freeware – безкоштовні програми. Програми без обмеження на (некомерційне) використання. Охороняються авторським правом. Назву запропоновано у 1982 р. і зареєстрована як товарний знак першим головним редактором PC World і PC Magazine Ендрю Флюгельманом. Правда, слід пам’ятати, що відсутність ціни ще не означає, що виробник дозволяє її вільно поширювати, він може це і забороняти. І буває, що якась програма безкоштовна тільки для домашнього, некомерційного використання, а при використанні її в організаціях потрібно заплатити.
Shareware – умовно-безкоштовні програми. Клас комерційних програм з безкоштовним періодом використання. Вимагають оплати для повнофункціонального використання. Термін запропонований вперше у 1983 р. Бобом Уоллесом, одним з перших співробітників Microsoft. Різновид вперше застосовано у 1982 р. Джимом Кнопф, співробітником IBM. При такій моделі розповсюдження пропонується спочатку випробувати програму в дії, а потім оплатити її. Щоправда, “умовність” може лежати в дуже широких межах, від простого нагадування про необхідність заплатити за програму при кожному запуску до обмеженого терміну роботи і навіть блокування в неоплаченій версії найважливіших функцій, що робить неможливим використання програми за прямим призначенням.
Trial, trialware – пробне (оцінне) програмне забезпечення. Обмежено часом використання або кількісними характеристиками, а іноді й функціоналом. Як бачите, термін перетинається з Shareware. Схоже на crippleware для класу умовно-безкоштовних програм.
Demo, demoware – демонстраційні програми. Мають велику кількість обмежень. Основна мета – не пробне використання, а демонстрація можливостей. Помітно більш обмежене порівняно з trialware.
Adware – рекламно-орієнтовані програми. Без обмежень функціональності, але з примусовим показом реклами, яка може підвантажуватися через Інтернет без відома користувача. Зазвичай включають модуль фонового завантаження реклами, що таїть у собі небезпеку несанкціонованого дистанційного контролю комп’ютера. Антивірусні програми часто класифікують даний механізм як “троянського коня”.
Nagware, begware – основним обмеженням використання є примусове вікно діалогу, де повідомляється про те, що версія незареєстрована. Після оплати дане обмеження знімається. Ускладнює використання програми в пакетному режимі при автоматичній обробці інформації. Вперше даний різновид застосовано у 1983 р. Бобом Уоллесом.
Public domain – вільні програми. Без обмежень на модифікацію та використання. Не охороняються авторським правом.
Donateware, donationware – авторські програми. Для необов’язкової реєстрації програми потрібно сплатити пожертвування автору. Цей різновид вперше застосовано Ендрю Флюгельманом.
Open source – відкриті програми з вихідними текстами. Можуть накладатися обмеження на модифікацію та використання в комерційних цілях.
Linkware – автор програми просить вказувати посилання на сайті користувача, (якщо є) на свій сайт.
Cardware, postcardware – як компенсацію за надання програми автор просить надіслати йому листівку або електронний лист зі словами подяки. Ці листи використовуються авторами для реклами своїх робіт.
Liteware – “полегшений” варіант відповідної комерційної версії. Не обмежена часом використання, але обмежена функціоналом.
Hostageware – програми з функціональними, тимчасовими і кількісними обмеженнями. Розблоковуються після оплати.
Beerware – право на використання програми, а також отримання вихідних текстів в обмін на гроші, на які автор зможе купити собі пива. Цей різновид shareware вперше введено Джоном Брістором у 1987 р.
Careware, charityware – стягується збір на благодійні цілі, або безпосередньо автору, або за вказаною адресою.
Requestware – автор просить користувача щось зробити в обмін на використання програми (надіслати листівку або електронного листа з подякою, внести пожертви на благодійні цілі тощо). Різновиди: postcardware, careware.
Betaware – попередня (тестова) бета-версія комерційного або некомерційного ПЗ. Можна використовувати безкоштовно, але часто обмежується періодом тестування.
Commercial – комерційне програмне забезпечення, яке продається за гроші й захищено різними законами.
Scratch (Скретч) – динамічного візуального середовища програмування.
Скретч (Scratch) – нова мова програмування, яка дозволяє легко створювати власні проекти: анімаційні та інтерактивні історії, ігри, моделі та розміщувати їх в мережі Інтернет.
bitclub 
Written by bitclub
Залишити коментар